|
Україна моя – в вишиваній сорочці красуня,
Сотні сіл невеличких і міст на її карті є.
А сьогодні, у нас хто не був – хай почує,
Що у краї Подільськім село є хороше моє.
Старі Бейзими, Марківці, Брикуля,
Лавринівці – об’єднані в одне
Велике, щире і таке прекрасне серце,
Що називаю я – село моє.
Воно у нас тихеньке й мальовниче:
Над ставом вітер із вербою гомонить,
Стрункі берези вітер в гості кличе
Та головне – пісня завжди бринить.
Хоча воно віддалене й маленьке,
Моє село, воно квітуче теж:
Бузок, каштани, липи і черемха…
Краса його не має меж.
Буяють клумби під хатами,
Троянди, і фіалки, і тюльпани
Дбайливими посаджені руками.
Приходь, милуйся ними й пам'ятай:
Так пахне тільки наш, селянський край.
Село маленьке й людей мало,
Та все одно воно – живе,
Є магазин, медпункт є, навіть,
А головне – душа в нім є.
Бібліотека, пошта, сільська рада –
Це центр нашого села.
Розмова до душі, щира порада
Чекає односельців завжди там.
Музей у клубі – справжнє диво:
Тут відчуваєш плин століть
Ікони, вишиванки, речі з глини,
Коловороток у кутку стоїть…
Дві церкви в нас – маленькі, але гарні,
Є нам куди прийти, молитву проказать,
Де воду посвятить, а молодятам –
На рушничок весільний стать…
Героїв ми своїх не забуваємо
Всіх ветеранів, що пройшли війну, Афган…
Душа болить за те, що й зараз маємо
АТО на Сході… Всі герої там.
А ми, як можемо, їм помагаємо
Мир повернути в села і міста.
Підтримку ми свою в пісні вкладаємо,
Лікуємо їх зранені серця.
І в клубі, і в садочку, і у школі
Вони – почесні гості на святах.
Такі ось, часу нашого герої,
Мир берегти – їх місія свята!
Школа наша – теж сільська святиня:
Стрічає першачків, випускникам махне крилом
І день за днем, віддавна і понині,
Дарує дітям світло і добро.
У школі конкурси проходять,
І дискотеки, й карнавал
Сюди всі з радістю приходять:
Існує село – доки школа жива…
Та головне багатство у селі –
Це славні наші люди-трударі
Привітні, щирі, дружні і завзяті,
Вас привітають радо в кожній хаті.
Сімей багатодітних в нас багато
Останнім часом стало на селі.
Гордяться дітками і мами й тата,
Натішитись не можуть вчителі.
На радість всім батькам і їхнім дітям
Відкрили у селі дитячий сад.
Малятам по-домашньому там сонце світить
І посмішок іскриться зорепад.
Ласкаво просимо, приїдьте й подивіться
Які прекрасні у селі в нас є місця.
Нехай вони далекі від столиці,
Але такі прекрасні, як саме життя!!!
Автор: Людмила Петрова
|
 
 
 
 
 
   
 
 
 
|
