Комірні шкідники та боротьба з ними
«Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі». І це слушно, адже після збирання врожаю, на зерно чатує нова загроза - шкідники. Їхня присутність у зерносховищах може призвести до значних втрат, зниження якості насіння та продовольчого зерна.
Завдання аграріїв - підготувати склади та організувати умови зберігання так, щоб уберегти врожай від небезпечних «нахлібників».
Базові правила:
- довести зерносховища до відповідних технічних і санітарних вимог для тривалого зберігання зерна й продуктів з нього;
- поблизу зерносховищ не розміщувати скирти соломи, полови, сіна тощо;
- зерносховища повинні бути сухими, побіленими, з доброю вентиляцією, без щілин, на очищену поверхню підпілля насипають свіжогашене вапно шаром 1-2 см тощо).
- збирання врожаю за оптимальної вологості, ретельне очищення зерна від рослинних (насіння бур’янів) та інших домішок, сортування й просушування зерна до вологості 13%, а при підготовці до тривалого зберігання на 1-1,5% нижче;
- зберігання зерна нового врожаю окремо від минулорічного, насіннєвого — від продовольчого й фуражного;
- підтримання в сховищах температури і вологості відповідно до технологічних вимог, інструкцій, пори року;
- дотримання карантинних заходів під час роботи в кількох складських приміщеннях;
- використання спеціального обладнання та засобів для роботи в зерносховищах (скребки, килимки, віники, трапи для переходу по зерну);
- виявлення осередків шкідників, які потрібно першочергово знищувати за допомогою феромонних чи клейових пасток.
Такі заходи виконують у відсутності зерна, що дозволяє і знищити наявних шкідників, і попередити появу нових.
Серед найбільш небезпечних шкідників зернових запасів зустрічаються:
- комірний і рисовий довгоносики
- великий і малий хрущаки
- горохова та квасолева зернівки
- зерновий точильник (шашіль)
- рудий коротковусий і суринамський борошноїди
- зернова міль, млинова та південна вогнівки
- борошняний кліщ
- мишоподібні гризуни
Одночасно з безпосереднім пошкодженням відбувається забруднення продуктів личинковими шкірками, трупами та екскрементами шкідників, що тягне за собою зниження харчових якостей, зараження шкідливими мікроорганізмами.
Захист залежить від розповсюдження шкідників, розмноження, шкідливості залежно від умов, способів та режимів зберігання зерна і зернопродукції й поєднує комплекс профілактичних, винищувальних заходів.
Профілактичні заходи спрямовані на недопущення комах у складські приміщення, створення умов (контрольована температура, вологість), які погіршують їх розвиток, стримують розмноження. Важливим етапом є підготовка приміщень для зберігання зерна, що включає вологу дезінсекцію або фумігацію.
При виявленні в зерні або зернопродуктах комірних шкідників, чисельність яких перевищує економічний поріг шкодочинності та створюються сприятливі умови для розмноження, необхідно негайно використати спеціальні винищувальні заходи. Провідну роль у боротьбі зі шкідниками зернових запасів відіграє хімічний метод, який включає вологу та аерозольну дезінсекцію, фумігацію.
Застосовувати пестициди та агрохімікати потрібно згідно з Державним Реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, з обов’язковим дотриманням загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та гігієни праці, а головне остерігайтесь фальсифікату.
Зберегти врожай - не менш важливо, ніж його виростити. Чисті склади, контроль вологості та температури, своєчасна дезінсекція та сучасні методи знезараження допомагають уникнути значних втрат. Лише комплексний підхід забезпечить збереження зерна в належному стані протягом усього періоду зберігання.
Звертаємо увагу, що дані рекомендації не є нормативно – правовими актами, а мають лише інформаційно – роз’яснювальний характер.
Валентина СТАРОДУБОВА,
головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва, розсадництва
та якості зерна управління фітосанітарної безпеки
Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області
